96 18
Найдено совпадений - 112 за 0.00 сек.
 16. Курсова робота - Прес однокривошипний зусиллям 25 т. с. | Компас
Технічне завдання складено на основі завдання на курсову роботу з курсу “Ковальсько-штампувальне обладнання ”:
Призначений прес для виконання операцій холодного штампування, таких як вирубка - пробивка, витяжка й інших холодноштамповочних операцій.
Прес однокривошипний, одностоєчний, відкритого типу з литою станиною простої дії номінальне зусилля – 25 т.с.
Хід повзуна:
– найбільший – 65
– найменший – 25
Число ходів повзуна за хв. – 100
Габаритні розміри, мм.
– довжина -540
– ширина - 615
– висота - 1960
Електродвигун типу АОС2-51-6 потужністю 7 кВт з частотою обертання 750 хв-1.
Регулювання довжини шатуна – 40
Відстань від столу до повзуна в його нижньому положенні при найменшій довжині шатуна, мм – 295
Відстань від осі повзуна до станини, мм – 180
Повзун преса переміщається у вертикальній площині. Станина виготовлена з чавуна і має С-образну форму. Тип виконання станини – лита не нахиляєма . Для роботи “на провал" у столі преса і під штамповій плиті передбачені отвори, а в нижній частині столу - різьбові отвори для кріплення пневматичної подушки.
Привід преса здійснюється від електродвигуна через клинопасову передачу до маховика, з'єднаного з ексцентриковим валом за допомогою муфти з поворотною шпонкою і стрічковим гальмом. Електродвигун асинхронний АОС2-51-6 потужністю 7 кВт з частотою обертання 750 хв-1.
Двигун вибирався з наступних міркувань: щоб забезпечити необхідне число ходів повзуна; щоб тривалість включення була тим більше, чим більше момент інерції маховика; щоб було підвищене ковзання.
Дата добавления: 28.12.2010
|
|
 17. КМД КЖ Установка сортировки вторичных огнеупоров | AutoCad
Общие данные.
План металлоконструкций, виды А, Б, разрез 1-1
Разрезы 2-2...10-10, узел 1
Разрезы 11-11...18-18, 38-38, а-а, узлы 2, 3, 4, 7, 8
Узлы 5, 6, 9, 10, 11, разрезы 19-19...28-28, б-б
План стоек, план кровли эстакады сорти- ровки, разрезы 29-29...31-31, узел 12, вид В
Узлы 13..16, разрезы 32-32...37-37, 39-39...44-44, в-в
Схемы фасадов поста управления, узлы 1...5, разрез 1-1
Балки А-1...А-4
Балка А-5, вертикальная связь А-33
Балки А-6...А-10
Балки А-11...А-15
Балки А-16, А-17, А-21, А-22
Балки А-18...А-20, А-23...А-25, колонны А-26, А-27
Колонны А-28...А-32
Вертикальные связи А-34...А-37, ограждение А-38
Ограждение А-39, А-40, А-42, элемент огражде- ния А-41
Настил А-43...А-48
Стойки Б-1...Б-6, вертикальная связь Б-14
Стойки Б-7...Б-10, вертикальная связь Б-13, балка Б-19
Стойки Б-11, Б-12, вертикальные связи Б-15, Б-16
Вертикальные связи Б-17, Б-18, Б-22, Б-23, балки Б-20, Б-21, Б-24, Б-25
Балка Б-26, Б-30...Б-35, вертикальные связи Б-27...Б-29
Балки Б-26...Б-39, ступени Б-40...Б-42, лестницы Б-43, Б-44, ограждение Б-45, Б-46, настил Б-47
Стойки В-1...В-4
Стойки В-5...В-9
Стойки В-10...В-13, ограждение В-98
Стойки В-14..В-16
Стойки В-17...В-19
Балки В-20...В-22, стойки В-23, В-24
Балки В-25...В-30
Балки В-31...В-41
Балки В-42...В-48, элементы площадки В-49, В-50, прогоны В-51...В-55
Вертикальные связи В-56...В-59
Вертикальные связи В-60...В-62, кронштейны В-63, В-64 Фермы В-65, В-66 Фермы В-67, В-68
Прогоны В-69...В-82
Прогоны В-83...В-90, горизонтальная связь В-91
Лестница В-92, ограждение В-93, В-94, дверь В-95, балки В-96, В-97
Настил В-99...В-116
Ведомость отправочных элементов на монтажные схемы
Выборка металлопроката по профилям и маркам стали на монтажные схемы; ведомость монтаж- ных метизов
Дата добавления: 11.02.2011
|
18. Курсовий проект - Проектування стрічкового конвеєра для транспортування штучних вантажів | Компас
1. Вибір основних параметрів
1.1Визначення ширини стрічки
1.2Визначення швидкості руху стрічки
1.3Визначення погонних навантажень
2.Тяговий розрахунок
3.Розрахунок потужності двигуна
4.Розрахунок кінематичних і силових параметрів привода
5.Розрахунок ланцюгової передачі
6.Розрахунок приводного вала
7. Розрахунок підшипників
8.Розрахунок шпонкового з`єднання
9.Список використаної літератури
10.Технічна документація
Конструктивно в якості приводу обираємо мотор-редуктор і ланцюгову передачу.
МОТОР-РЕДУКТОР 1МПз2С-40:
Номінальна частота обертання вихідного валу, об/хв………………..18
Номінальний крутний момент на вихідному валу,Н•м……………….296
ЕЛЕКТРОДВИГУН :
Тип ……………………………….….4АХ71В6
Потужність, кВт…………………………………5.5
Дата добавления: 25.05.2011
|
19. Курсовий проект - Організація будівництва комплексу будівель і споруд | AutoCad
Зміст
Вступ
1. Аналіз об’ємно-планувальних та конструктивних рішень
2. Визначення кошторисної вартості окремих об’єктів і комплексу будинків і споруд
3. Зведений календарний план будівництва комплексу
4. Розрахунок потреб в основних будівельних матеріалах
5. Розрахунок потреб у будівельних машинах і механізмах
6. Загальномайданчиковий будівельний генплан
7. Елементи проекту виконання робіт
8. Визначення номенклатури та об’ємів будівельно-монтажних робіт
9. Вибір методів виконання робіт
10. Вибір комплекту машин і механізмів
11. Визначення тривалості виконання робіт
12. Об’єктний будівельний генплан
13. Охорона праці і навколишнього середовища
14. Техніко-економічні показники
Література
Аналіз об’ємно-планувальних та конструктивних рішень основного та допоміжного об’єктів комплексу.
Основна будівля має розміри в плані 108х180 м. Вона має 3 прольоти по 36 м і крок колон 12 м, висота поверху 12,6м.
Блок допоміжних служб складається з двох прольотів. Поздовжній проліт з розмірами 36х84, висота поверху 6; поперечний проліт зліва 36х36 висота поверху 10,8.
Їдальня розміром 24х36 м, має 6-ти метрові прольоти і 6-ти метровий крок колон, висота поверху 3,3, кількість поверхів 2.
У зв’язку з тим що довжина цеху оздоблення перевищує 96 м, в ньому влаштовано 1 температурних шов, який розміщений посередині будівлі.
В теперішній час в типових об’ємно планувальних рішеннях планування будівель побутові та інші приміщення обслуговування розташовують звичайно в окремо стоячих будівлях.
При конкретному проектуванні завдяки наявності значних від колон площ, можливо більш раціонально розташувати обладнання, покращити тим самим умови експлуатації підприємства. .
Дата добавления: 11.10.2011
|
20. Курсовий проект - Житловий і промисловий квартал в м. Суми | AutoCad
Нижче приведені розміри прийнятих дитсадків на 280 і 320 місць
Технічні характеристики
1. Загальна площа кварталу: 24 га.
2. Площа забудови: 31460,8 м2.
3. Загальна площа в житлових будинках: 22270,5м2.
4. Довжини проїздів і доріг: 4550 м.
5. Площа асфальтових покритів: 39635 м2.
6. Щільність житлового фонду: 0,09
7. Коефіцієнт використання території: 0,3
8. Кількість жителів на 1 га території: 240
9. Щільність сітки проїздів: 0,019
10. Щільність сітки твердих покриттів: 0,17
11. Відсоток озеленення території: 70,3
Промислова зона.
Визначення промислової зони.
Розрахунок промислової зони виконуємо за даними завдання: кількість населення, помножена на 0,72.
Кількість кадрів: 4140 чол.
Під будівлями повинно бути 40-60% від загальної площі території. Але у данному проекті пропоную збільшити загальну площу території приблизно у два рази ніж площа під забудову будівлями.Тоді отримаємо, що загальна площа забудови промислового майданчика: 55800*2 м2 = 15 га.
Площа передзаводської зони визначається як 0,6 га на 1000 населення і становить 2,484 га.
Розділивши ділянку на елементарні частини і виразивши невідому величину через Х, знаходимо невідому величину і визначаємо її розміри:
Х=35 м, Довжина – 525 м, ширина - 350
Отже приймаємо ці розміри кварталу.
Технічні характеристики генплану
1. Загальна площа території кварталу: 16 га.
2. Площа забудови: 62278 м2
3. Площа відкритих складів:
4. Площа автомобільних шляхів і брукованих територій: 15467 м2.
5. Площа тротуарів та бруківки: 9520 м2.
6. Площа залізничних колій: 8720 м2.
7. Площа озеленення: 60164 м2.
8. Площа використовуваної території: 77745 м2.
9. Протяжність зовнішньої огорожі майданчика: 2,185 км.
10. Коефіцієнт використання території: 0,63
11. Коефіцієнт забудови: 0,39
12. Коефіцієнт озеленення: 0,51 .
.
Дата добавления: 20.11.2011
|
21. Курсовой проект (колледж) - Механосборочный цех 42,75 х 96 ,00 м в г. Мариуполь | AutoCad
1. Введение
2. Общие положения
2.1 Исходные данные
2.2. Краткое описание решений генплана
2.3. ТЭП генплана
2.4. Общая характеристика здания
2.5. ТЭП здания
3 Краткое описание конструктивных элементов здания
1.2.1 Фундаменты
1.2.2 Фундаментные балки
1.2.3 Колонны
1.2.4 Стропильные конструкции
1.2.5 Покрытия и фонари
1.2.6 Стены и перегородки
1.2.7 Полы
1.2.8 Крыша, кровля, водоотвод
1.2.9 Окна
1.2.10 Двери
1.2.11 Ворота
4. Краткое описание отделки здания
4.1. Наружная отделка
4.2. Внутренняя отделка
5. Инженерно-техническое оборудование здания
6. Спецификация сборных бетонных и железобетонных изделий
7. Спецификация деревянных изделий
8. Спецификация металлоконструкций<
br> Параметры здания:
- шаг колонн крайних 6м, средних 6м;
- проектная высота 9,6м;8,4м
- полная высота здания 16,2 м;
- ширина пролетов 24м, 18м ширина здания 96м.
ТЭП ЗДАНИЯ
Площадь застройки здания - 4173,625 м2
Строительный объем здания - 38707,2м3
Рабочая площадь - 4032 м2
Вспомогательная площадь - 353,3 м2
Полезная площадь - 4385,3 м2
Планировочный коэффициент - 0,91
Объемный коэффициент - 9,6
Дата добавления: 28.11.2011
|
22. Промышленная вентеляция | AutoCad
Проектируемое здание деревообрабатывающего цеха расположено в г. Евпатория – 45ос.ш;
Барометрическое давление: 1010 гПа;
Категория работ, выполняемых в цехе: IIа (энергозатраты 175-232Вт);
Климатические данные:
Зимний период: температура наружного воздуха в зимний период tзн=-16оС,
скорость наружного воздуха в зимний период vзн=7,1м/с,
Летний период: температура наружного воздуха в летний период tлн=26,8оС,
скорость наружного воздуха в летний период vлн=4м/с.
Среднесуточная амплитуда: Аtв = 8,4 оС;
Количество градусосуток отопительного периода: ГСОП = 2324;
Температурная зона: IV
Параметры внутреннего воздуха:
температура внутреннего воздуха в зимний период tзв=19оС;
температура внутреннего воздуха в летний период tлв=29оС;
Пожаробезопасность: категория Д;
Условия эксплуатации констрцкции: Б.
2. ТЕПЛОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ.
2.1. Теплотехнический расчет стены.
Конструкция стены
1-слой: Штукатурка цементно-пещаная g1=1600кг/м3 l1=0.17Вт/(м2*оС) d1=0.02м S1=3,06 Вт/(м2*оС)
2-слой: перлитобетон g2=800кг/м3 l2=0.38Вт/(м2*оС) d2=х м S2=5,32Вт/(м2*оС)
3-слой: известко-песчаный раствор g3=1800кг/м3 l3=0.93Вт/(м2*оС) d3=0.015м S3=11,09 Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0,7 м2*К/Вт.
Толщина 2-го слоя:
d2=
Фактическое термическое сопротивление:
Rфст=Rн+Rв+d1/l1+d2ф/l2+d3/l3+d4/l4 =1/23+1/8,7+0,02/0,17+0,3/0,38+ 0,015/0,93=1,08 м2*К/Вт Rфст=1,08 Rон=0,7 м2*К/Вт. – условие выполняется.
Коэффициент теплопередачи стены: кфст=1/Rфст = 1/1,08 = 0,92 Вт/м2*С.
2.2. Теплотехнический расчет покрытия.
Конструкция покрытия (основные расчетные элементы)
1-слой: керамзитобетонная плита g1=1800кг/м3 l1=0.79Вт/(м2*оС) d1=0,02м S1=10,77 Вт/(м2*оС)
2-слой: гравий керамзитовый g2=800кг/м3 l2=0.18Вт/(м2*оС) d2=х м S2=1,51Вт/(м2*оС)
3-слой: цементно-песчаный раствор g3=1600кг/м3 l3=0.81Вт/(м2*оС) d3=0,02м S3=9,76Вт/(м2*оС)
4-слой: руберотд g4=600кг/м3 l4=0.17Вт/(м2*оС) d4=0,0045 м S4=0.3,53Вт/(м2*оС)
Нормативное термическое сопротивление: Rон = 0.9м2*К/Вт.
Толщина 3 слоя:
d2=18= 0,1629м.
Принимаем фактическую толщину 3 слоя :d3ф = 0,17м.
Фактическое термическое сопротивление:
Rфпт=Rн+Rв+d1/l1+d2/l2+d3/l3+d4/l4=1/23+1/8,7+0,02/0,79+ 0,08/0,12+0,02/0,81+ 0,0045/0,17=1,18м2*К/ВтRон=0.9м2К/Вт.
Коэффициент теплопередачи стены: кфпт=1/Rфпт = 1/1,18 = 0,85Вт/м2*К.
2.3. Теплотехнический расчет пола.
Пол неутепленный на грунте:
RcI =2,1 м С/Вт \К I =1/2,1=0,48 Вт/м С
RcII =4,3 м С/Вт К II =1/4,3=0,23 Вт/м С
RcIII =8,6 м С/Вт К III =1/8,6=0,116 Вт/м С
RcIV =14,2м С/Вт К IV =1/14,2=0,07 Вт/м С
2.4. Термическое сопротивление дверей и окон.
Согласно ГСОП=2324 определяем нормативное термическое сопротивление окон Rнок=0,32м2*К/Вт, принимаем окна с двойным остеклением в раздельных переплетах
Rфок=0,44м2*К/ВтRнок=0,32м2*К/Вт.
Костек=1/0,44-0,92=1,35Вт/м2*К.
Также Rндвери,ворота=0,42м2*К/Вт
Кдвери, ворота=1/0,42-0,35=1,03Вт/м2*К.
3. РАСЧЕТ ТЕПЛОВОЙ ИНЕРЦИИ.
Тепловая инерция наружной стены определяется по формуле:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4 +R5S5
D = (0,02/0,17)3,06+(0,3/0,38)5,32+(0,015/0,93)*11,09=4,74>0,7
где R1, R2, R3, R4 – термическое сопротивление слоев наружной стены, м2 К/Вт;
s1, s2, s3, s4 – расчетные коэффициенты теплоусвоения отдельных слоев наружной стены, Вт/(м2 К).
Для покрытия:
D = R1s1 + R2s2 + R3s3 + R4s4
D = (0,02/0,79)10,77+(0,17/0,18)1,51+(0,02/0,81)*9,76+(0,0045/0,17)3,53=4,74>0,9 .
Следовательно, условие выполняется, а расчет выполнен правильно.
В соответствии с требованиями допустимая санитарно-гигиеническая разность между температурой внутреннего воздуха в помещении приведенной температурой внутренней поверхности ограждающей конструкции (t, 0С), не должна превышать для стен 7,00С, для покрытий 4,00С.
Определяем действительное значение температурного перепада, использую данные теплотехнических расчетов ограждающих конструкций:
t = (tв – tн)/(Rв)
где tв – температура воздуха в помещении, 0С;
tн - температура наружного воздуха, 0С.
Наружная стена tст =(19-(-16))/(8,7*1,08)=3,72<7,00С.
Покрытие tст =(19-(-16))/(8,7*1,18)=3,41<4,00С.
Минимально допустимая температура внутренней поверхности окон, должна быть tmin не менее 40С. Определим указанное значение по зависимости
tmin=tв-(tв-tн)/(Rокв)=19-(19-(-16))/(0,44*8,7)=9,86>4,00С.
4. ТЕПЛОУСТОЙЧИВОСТЬ ОГРАЖДАЮЩИХ КОНСТРУКЦИЙ.
В районах со среднемесячной температурой июля 21°С амплитуда колебаний температуры внутренней поверхности ограждающих конструкций зданий, в которых соблюдаются оптимальные нормы или по условиям технологии температуры и относительной влажности воздуха в рабочей зоне, не должна быть более требуемой амплитуды.
Для производственных помещений, в которых поддерживаются допустимые метеорологические условия, данные по теплоустойчивости ограждающих конструкций, используются при расчете солнечной радиации.
При определении коэффициента теплоусвоения, Y, Вт/(м2 0С), для стен, покрытий и пола учитывается только один-два активных внутренних слоя конструкции ограждения:
для стен Yс и покрытия Yпк с тепловой инерцией D1, принимается равным коэффициенту теплоусвоения s, материала этого слоя конструкции:
для стены:
Dкб=(і /і)si=(0,3/0,38)*5,32=4,2>1,0 м2К/Вт,
Yс = s = 5,32 Вт/(м2 К),
для покрытия:
Dкг=(і /і)si=(0,17/0,18)*1,51=1,4>1,0 м2К/Вт,
Yп = s = 1,51 Вт/(м2 К).
для внутренних перегородок:
Yпг = Rпгsпг2 , = 0,2175,28^2= 6,05 Вт/(м2 К). -
где Rпг – термическое сопротивление части слоя, м, перегородки, разделенной по оси
симметрии;
sпг – коэффициент теплоусвоения материала слоя на границе разделения.
Показатель теплоусвоения поверхности пола (если первый слой конструкции пола) имеет тепловую инерцию Dп 0,5, определяется по формуле:
Тепловая инерция первого слоя пола:
Dкг = (і /і)si = (0,05/1,92)*18,35 =0,51 > 0,5 м2К/Вт,
Yп = 2s1 = 218,35 = 36,7 м2К/Вт
где s1 – коэффициент теплоусвоения первого слоя пола, Вт/(м2 0С).
Коэффициент теплоусвоения остекления определяется по формуле:
Yос = 1/(Rос –1/в) = 1/(0,44 –1/8,7) = 3,08 м2К/Вт
где Rос – термическое сопротивление остекления светового проема м2 0С/Вт;
в – коэффициент теплоотдачи, равный 8,7 Вт/(м2 0С);
Для оборудования, установленного в помещении:
Yоб = 3,610-3Gобc , = 3,610-32000481,5 = 34,6 м2К/Вт
где Gоб – масса оборудования, кг;
с – удельная теплоемкость оборудования, Дж/(кг 0С), для металла 481,5 Дж/(кг 0С).
5. РАСЧЕТ ТЕПЛОПОТЕРЬ
5.1. Теплопотери через ограждающие конструкции.
Расчетные теплопотери отопительных помещений Q1, Вт, рассчитываются по формуле:
Q1 = Qa + Qв,
где Qa – тепловой поток, Вт, через ограждающие конструкции;
Qв - потери теплоты, Вт, на нагревание вентиляционного воздуха.
Основные и дополнительные теплопотери определяют, подытоживая потери теплоты через отдельные ограждающие конструкции, Qа, Вт, с округлением до 10 Вт для помещений, по формуле:
Qа = Fn(tв - tн)(1 + ) k,
где F - расчетная площадь ограждающие конструкции, м2;
k - коэффициент теплопередачи ограждающие конструкции, Вт/(м2 0С);
tв - расчетная температура внутреннего воздуха, 0С, с учетом его повышения при высоте помещения более 4 м;
tн – расчетная температура внешнего воздуха, 0С, для холодного периода года при расчете потерь теплоты через внешние ограждения, или температура сопредельного помещения, если его температура более чем на 30С отличается от температуры помещения , для которого рассчитываются теплопотери;
- дополнительные теплопотери;
n – коэффициент, который зависит от положения наружной поверхности ограждающих конструкций по отношению к наружному воздуху (для стен, покрытий n = 1,0).
Расчет теплопотерь на нагрев вентиляционного воздуха.
Потери теплоты на нагревание вентиляционного воздуха Qв, Вт, рассчитываются для каждого отопительного помещения, которое имеет одно ли большее количество окон или балконной двери в внешних стенах, исходя из необходимости обеспечения подогрева отопительными приборами наружного воздуха в объеме однократного воздухообмена в час по формуле
Qв = 0,337Aп h (tв –tн),
где Ап – площадь пола помещение, м2;
h – высота помещения от пола к потолку, г, но не более 3,5 м.
Расчет теплопотерь сведенный в табл. 5.1.
Таблица 5.1.1 - Теплопотери механического цеха при tв=190С
№ назв.пом. огрождения К (tв-tн)*n 1+ Теплопотери, Вт
вид размер, a/b F,м2 Qa Qв Qі
101 Цех, +19 НС-С3 36 4 144 0,92 35 1,005 4659 63438,228 99954
36 4,3 154,8 0,92 38 1,005 5438
4ДО 4,5 4 72 1,35 35 1,005 3398
Ворота 4,2 4 16,8 1,03 35 1,005 607
Пол 1,005
1 - - 72 0,48 35 1,005 1200
2 - - 72 0,23 35 1,005 586
3 - - 96 0,12 35 1,005 391
4 - - 408 0,07 35 1,005 1006
Покрытие 36 18 648 0,85 38 1,005 19231
102 Тех. Пом., +5 НС-С3 4 4 16 0,92 35 1,005 518 0 10524
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
НС-СВ 18 4 72 0,92 35 1,005 2330
18 4,3 77,4 0,92 38 1,005 2719
НС-НВ 4 4 16 0,92 35 1,005 518
4 4,3 17,2 0,92 38 1,005 604
Пол 1,005
1 - - 52 0,48 35 1,005 866,67
2 - - 28 0,23 35 1,005 227,91
Покрытие 4 18 72 0,85 38 1,005 2137
Расчетные температуры воздуха при определении теплопотерь через ограждающие конструкции дома, принимаются:
а) для ограждений по высоте до 4 м от пола и для пола - температура в рабочей зоне;
б) для кровли - температура воздуха под кровлей
tв.с = tр.с + t (h - 2)=90+1*(8,3-2)=25,3 0С
где t - температурный градиент, который показывает повышение температуры воздух по
высоте помещения;
t = (0,7...1,2)0С/м, принимаем t = 1, h - высота цеха, м;
в) для стен и застекленных поверхностей ограждения, расположенных выше 4 м от пола - среднюю температуру воздуха в верхней зоне и в рабочей зоне.
5.2. Теплопотери на нагрев ввозимого материала.
Для холодного периода:
Qм=0,278*Gм*см*(tв – tн)*= 0,278*470*2,3*<19-(-16)]*0,4 = 4207Вт4,2 кВт.
Дата добавления: 04.05.2012
|
23. Дипломний проект - Розробка метальника грунту (ДСНП) до бульдозера ДЗ-42Г на базі гусеничного трактора загального призначення ВТ-90 | Компас
1. Огляд технічних рішень.
2. Розрахунки продуктивності.
3. Технологічна схема роботи.
4. Бульдозер з метальником.
5. Робоче обладнання з метальником.
6. Метальник.
7. Деталювання.
8. Деталювання.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ РОБОЧИХ ОРГАНІВ БУЛЬДОЗЕРІВ
1.1.Організація та проведення патентного пошуку
1.2.Аналіз технічних рішень бульдозерних робочих органів
2. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОЕКТОВАНОГО БУЛЬДОЗЕРА
2.1. Вихідні дані
2.2. Вибір габаритних розмірів відвалу
2.3. Тяговий розрахунок бульдозера
2.4. Розрахунок потужності приводу метальника ґрунту
2.5. Розрахунок параметрів метального обладнання
2.6. Розрахунок продуктивності бульдозера
2.6.1. Розрахунок продуктивності існуючого бульдозер
2.6.2. Розрахунок продуктивності проектованого бульдозера
3. РОЗРАХУНОК ГІДРАВЛІЧНОЇ СИСТЕМИ РОБОЧОГО ОБЛАДНАННЯ
3.1. Розрахунок гідравлічної системи робочого обладнання
3.1.1. Визначення подачі рідини
3.1.2. Визначення діаметрів трубопроводів
4. МІЦНІСНІ РОЗРАХУНКИ ДЕТАЛЕЙ ТА З’ЄДНАНЬ
4.1. Визначення діючих сил на кромку відвалу
4.2. Розрахунок рами бульдозера
4.2.1.Вибір розрахункової схеми рами бульдозера
4.2.2. Визначення зусиль у ланках рами бульдозера
4.2.3 Визначення геометричних характеристик рами
4.3. Розрахунок вала метальника
4.4. Розрахунок шпонкового з’єднання вала метальника
4.5. Розрахунок лопаток метальника
5. ТЕХНІЧНА ТА ВИРОБНИЧА ЕКСПЛУАТАЦІЯ БУЛЬДОЗЕРА
5.1. Технічна експлуатація бульдозера
5.2. Виробнича експлуатація бульдозера
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
6.1. Аналіз умов праці машиніста
6.2. Оглядовість робочого майданчика і робочих органів
6.3. Захист машиніста від шуму
6.4. Опалення та охолодження кабіни
6.5 Світлотехнічні прилади
6.6 Техніка безпеки при роботі бульдозера
6.7 Пожежна безпека
6.8 Охорона праці при технічному обслуговуванні та ремонті тракторів
7. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗРАХУНОК
7.1. Вихідні дані
7.2. Розрахунок капітальних витрат
7.3. Розрахунок ТЕП проекту
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Найбільш трудомісткою частиною будівництва є земляні роботи, причому їх обсяги зростають великими темпами. При цьому на долю бульдозерів припадає близько 32% усього обсягу земляних робіт у будівництві. Тому існує необхідність підвищення рівня їх комплексної механізації та зокрема підвищення продуктивності бульдозерів.
Пропонується конструкція додаткового обладнання, а саме метальника ґрунту, який дозволить інтенсифікувати робочий процес бульдозера, підвищити ефективність його використання та продуктивність.
Метальник з гідроприводом кріпиться до тильної частини одного з кінців відвалу. Поворот метальника в робоче та неробоче положення здійснюється гідроциліндром, також встановленим на тильній стороні відвалу.
| 18px; width:395px"> | 18px; width:200px"> | | 18px; width:395px"> | 18px; width:200px"> |
96;
96;
|
188(1800)
|
Дата добавления: 28.11.2012
|
24. Курсовий проект - Монтаж і ремонт котла К-50-40 | Компас
1. Характеристики парового котла К – 50 – 40
2. Підготовка котла до монтажу
3. Загальні вимоги до монтажу
4. Монтаж
4.1. Рекомендована послідовність монтажу котла К-50-40
4.2. Монтаж порталів і каркасів
4.3. Монтаж екранів котла
4.4. Монтаж економайзера
4.5. Монтаж 2-ї ступені пароперегрівника
4.6. Монтаж задньої стінки опускного газоходу
4.7. Монтаж поясів жорсткості
4.8. Монтаж 1-ї ступені пароперегрівника
4.9. Монтаж барабану котла
4.10. Монтаж опускних стояків
4.11. Монтаж з’єднувальних елементів
4.12. Монтаж труб, арматури і КВП в межах котла
4.13. Монтаж вузла живлення
4.14. Монтаж пальників
4.15. Монтаж апаратів обдувки
4.16. Монтаж повітрепідігрівника
4.17. Монтаж помостів і сходів
4.18. Прогонка труб кулями
4.19. Установлення реперів
5. Гідравлічне випробування котла
6. Монтаж теплової ізоляції
7. Перевірка газоповітряного тракту на щільність
8. Луження
9. Комплексне випробування і здача котла в експлуатацію
10. Технічні умови на ремонт металоконструкцій парового котла К - 50 - 40
10.1. Відомість нормативно-технічної документації
10.2. Відомість оснащення і інструменту
10.3. Введення
10.4. Загальні вимоги
10.5. Вимоги до основних і зварювальних матеріалів
10.6. Вимоги до кваліфікації робітників і ІТР
10.7. Вимоги по охороні праці і пожежній безпеці
10.8. Вихідні дані
10.9. Технологічний процес ремонту металоконструкцій і контролю якості зварних з’єднань парового котла К - 50 - 40
10.10. Звітна документація
Висновки
Література
Додаток
Характеристики парового котла К-50-40
Розрахункове паливо мазут, природний газ.
Пароперегрівники агрегату - горизонтального типу, змієвиковий, радіаційно-конвективний, розташований за фестонами і виконаний з труб діаметром 32 х 3 мм. В розтин пароперегрівника включений пароохолоджувач.
Економайзер котла - сталевий, гладкотрубний, змієвиковий, двоступінчастий з шаховим розташуванням труб діаметром 28 х 3 мм. Встановлений в опускному газоході. Поперечний крок труб: першого ступеня - 35 мм, другого - 45 мм; поздовжній (для обох ступенів) - 50 мм.
Повітрепідігрівник - трубчастий, двоступінчастий, чотирьохходовий (по повітрю), з вертикальним розташуванням труб діаметром 40 х 1,5 мм. Поперечний крок труб - 54 мм, поздовжній - 42 мм.
1. Котел паровий К – 50 – 40 рег. № 1, рік виготовлення 2012, ст. №4.
2. Підвідомчість – ДНАОП 0.00-26-96.
3. Разрахунковий тиск – 4,0 МПа.
4. Температура перегрітого пару – 440 оС.
5. Матеріал елементів котла – сталь ВМСт3сп.
Дата добавления: 06.01.2013
|
25. Курсовой проект - Механосборочный цех 72 х 96 м в г. Луганск | Компас
Введение
1.Исходные данные и район строительства
2.Объёмно-планировачное и конструктивное решения
3.Генеральный план
4.Архитектурно-строительная часть:
4.1.Фундаменты
4.2.Фундаментные балки:
4.3.Колонны
4.4.Стропильные конструкции
4.5.Покрытия
4.6.Фонари
4.7.Подкрановые балки
4.8.Стены
4.9.Антикоррозийные и антисептические мероприятия
4.10.Наружная и внутренняя отделка.
4.11. Ведомость полов
4.12.Окна, ворота, двери
6.Расчёт административных бытовых помещений
7.Экологические мероприятия
Список использованной литературы:
Исходные данные и район строительства
Проектируемое промышленное здание располагается в г. Луганск
Климатический район - III
Климатический подрайон - IIIВ
Температура воздуха наиболее холодных суток, °С -32
Температура воздуха наиболее холодной пятидневки, °С -29
Продолжительность отопительного периода, сут. - 202
Количество осадков за апрель - октябрь, мм -92
Количество осадков за ноябрь - март, мм - 179
Преобладающее направление ветра за декабрь – февраль - В
Преобладающее направление ветра за июнь – август - З
Минимальная из средних скоростей ветра по румбам за июль, м/с – 2
Данные взяты по СНиП 23-01-99 «Строительная климатология», Таблица 1 - Климатические параметры холодного периода года, Таблица 2 - Климатические параметры тёплого периода года.
Нормативный скоростной напор ветра – 38 кг/м2
Расчетная снеговая нагрузка - 180 кг/м2
Данные взяты по СНиП 2.01.07–85 «Нагрузки и воздействия»
Класс по функциональной пожарной опасности - Ф 5.1
Класс конструктивной пожарной опастности – С0
Степень огнестойкости здания - I
Данные взяты по СНиП 21-01-97 «Пожарная безопасность зданий и сооружений»
Проектируемое промышленное здание одноэтажное.
Здание состоит из 3 пролётов, размерами:
- ширина пролётов, м: В1 =24, В2 =24, В3 =24;
- высота пролётов, м: Н1 =12,6; Н2 =12,6; Н3 =12,6;
- длинна пролётов, м: L1 =96; L2 =96; L3 =96;
Конструктивная схема здания - несущий каркас. Уровень чистого пола принят на отметке 0,000.
Типы конструкций:
1) Каркас – железобетонный (колонны, фундаментные балки, подкрановые балки)
2) Стены – облегчённые металлические панели.
3) Стропильные конструкции – железобетонные безраскосные фермы для плоских и скатных кровель, подстропильные фермы для малоуклонной кровли.
4) Конструкция покрытия – железобетонные ребристые плиты.
5) Фундаменты - столбчатые монолитные из железобетона.
6) Двери и ворота – металлические
7) Окна - из алюминиевых сплавов.
8) Полы – бетонные, асфальтобетонные и на основе полимеров
Дата добавления: 29.01.2013
|
26. Курсовий проект - Реконструкція житлової будівлі у м. Харків | AutoCad
Будинок був збудований на початку 20 століття в історичному районі Харкова «Поділ». відноситься до 3 групи капітальності. Будинок з елементом архітектурно-історичного середовища міста. Об'ємна композиція збереглася, фасад становить художню цінність. За первісним значенням - малоповерховий будинок.
Правові показники:
Форма власності - змішана.
Метричні показники:
Будинок має прямокутну форму в плані, два надземні поверхи. Довжина будинку - 48 м, ширина – 15,7м. Висота будинку складає – 12,6 м.
Будинок має велике шумове забруднення, так як розташований в центрі міста і оточений вулицями, через які проходить великий потік транспорту.
Модернізація першого поверху.
На першому поверсі будинку буде розміщено юридичну фірму. Приміщення складатиметься з : кабінету директора, кабінету зам директора, 2 кабінети секретарів, приймальних кабінетів, санвузлів, бугалтерії, переговорних залів.
Площа приміщень для прийому клієнтів складає 196,6м2
Бугалтерія – 21,80м2.
Кабінет директору – 40,5 м2 + балконне приміщення= 21,08 м2.
Сектетаріат – 2 кабінети , площею 9.65 м2 та 18,37 м2.
Площа санвузлів складає – 24,98 м2.
Площа переговірних приміщень – 55.47 м2.
Площа коридорів – 52.89 м2.Таким чином загальна площа фірми складає 441,34м2
Модернізація другого поверху.
На другому поверсі буде розташовуватися 2 квартири . Перепланування квартир не повинно приводити до зниження тривалості інсоляції і погіршенню умов природного висвітлення нижче нормативного рівня як у ньому самому, так і в навколишніх будинках.
У кімнатах глибиною більш 6 м влаштовуються пристрої витяжної вентиляції із зони, найбільш вилученої від віконного прорізу, і забезпечуються в ній нормативним природним висвітленням.
Ширина приміщень повинна бути, не менш: загальної кімнати — 2,8 м, спальні — 2,2 м, передньої — 1,2 м.
Захист від шуму і звукоізоляція проектуються відповідно до вимог Снип П-12-77. Тому спальні кімнати та кабінет проектуються зі сторони подвір'я.
Дитячі кімнати проектуються в найбільш освітленій частині будинку. Поряд з ними розташовуються кімната гувернантки, санітарний вузол, гардероб та гральна кімната.
Найбільшу площу займає кухня-вітальня, площею – 60,45 м2 . Поряд з нею розміщується хол( 19,95 м2 ), кабінет (20,12м2), 2 санвузли, 3 спальні 31,92 м2, 30,13 м2, 23.92 м2, дитяча - 43,73 м2, кімната гувернантки (8,69 м2), гардероб – 2,78 м2 .
Дата добавления: 14.03.2013
|
27. ГВС жилого дома | AutoCad
Виписуємо з літератури (1) наступні кліматологічні дані місця будівництва:
м. Вінниця:
- температура холодної п'ятиденки tх.5=-21°C,
- середня температура за опалювальний період tо.п.=-1,1°C,
- тривалість опалювального періоду Zо.п.=191 діб.
КГД=3610 градусо-діб.
За кількістю градусо-діб визначаємо температурну зону, тобто
м. Вінниця знаходиться у І температурній зоні.
2.Визначення теплового навантаження на опалення та
на гаряче водопостачання.
Далі приймаємо, з літератури (1) ,нормативні опори таких захищень:
- зовнішньої стіни Rз.с. =2,8 (м *°C)/Вт,
-вікна Rвк. =0.5 (м *°C)/Вт,
-горищного перекриття Rг.п=3,3 (м *°C)/Вт,
-підвального перекриття Rп.п=2.8 (м *°C)/Вт.
Визначаємо коефіцієнти теплопередачі відповідних захищень за формулою :
К=1/R, тоді
Кз.с.=1/ Rз.с.=0,36 Вт/( м *°C),
Квк.=1/ Rвк.=2 Вт/( м*°C),
Кг.п.=1/ Rг.п=0,3 Вт/( м *°C),
Кп.п.=1/ Rп.п=0,36 Вт/( м *°C),
2.1 Визначаємо навантаження на опалення за формулою:
=а* * *( - )+ ;
де а-коефіцієнт, який враховує кліматичні умови, визначається за формулою
а=0,54+22/( - )=0,54+22/(20+21)=1,08
-обєм будинку за зовнішнім обміром , м,визначаємо за формулою
=S*H, у якій S-площа будинку в плані за зовнішнім обміром, м, S=343м,
H-висота будинку,м, по опалювальній частині будинку, Н=12*3,0+0,5=36,5 м
=343*36,5=12526,8 м3
- розрахункова температура внутрішнього повітря в приміщеннях будинку ,приймаємо для житлового будинку 18 °C, (1)
- зовнішня розрахункова температура для проектування системи опалення =-21°C, (1)
- питома опалювальна характеристика будинку ,Вт/( м*°C),розраховуємо за формулою проф. Єрмолаєва :
=1,08*<<Р/ S*( Кз.с+d*( Квк-Кз.с)]+(1/H)*(0,9* Кг.п+0,6* Кп.п),
де Р- периметр будинку за зовнішнім обміром, м,
Р=2*(13,0+26,4)+4*2*(1,6+3,3)=118 м,
Кз.с, Квк-коефіцієнти теплопередачі зовнішніх стін і вікон, Вт/( м*°C),
Кг.п, Кп.п- коефіцієнти теплопередачі горища і підвального перекриття,
Вт/( м *°C),
Тоді:
=1,08*<<(118/343)*(0,36+0,19*(2-0,36))]+(1/36.5)*(0,9*0,3+0,6*0,36)]=0,15 Вт/( м°C),
=сп/3.6*Lпр*пр*(tв – tро ), Вт;
Lпр = /2=12528/2=6264 м3;
пр =353/(273+tро )- густина зовнішнього повітря;
пр =353/(273- 21 )=1,4 кг/ м3 ;
сп =1,005кДж/(кг*К)- теплоємність повітря;
=1,005/3,6*6264*1,4*(18+21)=94142,8 , Вт;
Звідси тепловий потік на опалення буде дорівнювати:
=1,08*0,15*12528*(18-(-21)) +94142,8=172142,7 Вт = 172,142 кВт.
2.2Визначаємо навантаження на СГВ :
З плану типового поверху визначаємо сумарну загальну площу поверху, додавши загальні площі окремих квартир:
FЗАГ=66,63+49,93+49,93+66,63=233,12 м ,
Вираховуємо загальну житлову площу будинку:
•Fзаг=n* Fзаг=233.12*12 =2796 м ,
де n-кількість поверхів будинку.
Знаходимо кількість споживачів у будинку за формулою:
U= •Fзаг/f з =2796/15=186.4 людей,
де f з-норма загальної площі, м /людину, приймаємо з завдання.
За формулою рахуємо ймовірність дії водорозбірних приладів системи гарячого водопостачання:
Р=( *U)/( *N*3600)=(10*187)/(0.2*144*3600)=0,018
де -норма витрати гарячої води в годину найбільшого водоспоживання, приймаємо згідно (3) =8,5 л/год при поверховості будинку до 12 поверхів,
-секундна витрата води сантехнічним приладом ,приймаємо 0,2 л/год , (3)
N- кількість водорозбірних приладів в будинку приймаємо згідно плану типового поверху 3 в квартирі(тобто наявність змішувача в кухні, ванні і умивальнику), N=12*10=120 шт.
Рахуємо ймовірність використання водорзбірних приладів в будинку:
=(3600*Р* )/ =(3600*0,018*0,2)/200=0,0648
де -годинна витрата води сантехнічним приладом, приймаємо з (3), =200 л/год.
Знаходимо добуток N* :
N* =144*0,0648=9.33
Дата добавления: 26.03.2013
|
28. Курсовий проект - Привід ланцюгового конвеєра | Компас
Зміст
Завдання
Вступ
1. Кінематичний і силовий розрахунки привода
2. Розрахунок клинопасової передачі
3. Розрахунок циліндричної прямозубої передачі
4. Розрахунок черв’ячної передачі
5. Умовний розрахунок валів редуктора
6. Конструктивні розміри зубчастих коліс
7. Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора
8. Ескізна компоновка редуктора
9. Вибір шпонок та їх перевірочний розрахунок
10. Розрахунок проміжного вала редуктора на статичну здатність і витривалість
11. Розрахунок проміжного вала на несучу здатність та витривалість
12. Вибір підшипників кочення проміжного вала
13. Вибір і перевірочний розрахунок муфти
14. Вибір посадок зубчастих коліс, шківів, муфти, підшипників
15. Вибір і обґрунтування способу мащення
16. Порядок збирання редуктора
17. Порядок збирання привода на загальній рамі
18. Вибір і перевірочний розрахунок опор ковзання
19. Техніка безпеки при експлуатації привода
Література
Специфікація
Вихідні дані для кінематичного і силового розрахунків привода:
| | 96px"> | | | | | 96px"> | | | | | 96px"> | | | | | 96px"> | | | | | 96px"> | | | | | 96px"> | | | | | 96px"> | | |
Дата добавления: 21.04.2013
|
29. Чертежи - Многотопливный дизель ELSBETT R531 | Компас
Тип двигателя Дизельный
Система питания Насос-форсунки
Количество цилиндров 3
Росположение цилиндров Рядно
Номинальная мощность 59 - 69 кВт
Робочий объём 1,595 л
Номинальная частота вращения 4500 об/мин
Крутящий момент при номинальных оборотах 126 - 147 Н·м
Степень сжатия 17
Среднее эффективное давление 0,9859 - 1,1616 МПа
Удельный расход топлива при номинальном режиме 249,96 - 185,77 г/(кВт·ч)
Минимальный удельный расход топлива 176 г/(кВт·ч)
Скоростной коэффициент 0,56
Коэффициент приспособляемости 1,189
Диаметр цилиндра 95 мм
Ход поршня 75 мм
Отношение S/D 0,8
Дата добавления: 05.10.2013
|
30. Проект цилиндрического аппарата | Компас
Задачей курсовой работы является разработка аппарата емкостного типа, состоящего из корпуса, днища, крышки, рубашки обогрева, фланцев, опор и строповочных устройств. Правильно выбирать допускаемые напряжения для марки стали, из которой выполнен корпус аппарата, принимать условное давление в аппарате и рубашке обогрева.
Требуется использование знаний по курсу основ проектирования в химическом аппарато-и машиностроении, выполнение прочностных расчетов, расчетов по укреплению отверстий, выбора опор и принятия оптимального решения на их основании, работа со справочной литературой. Работа направлена на то, чтобы студент, будучи в роли инженера-проектировщика химической аппаратуры, мог ставить, решать и обосновывать принятые окончательные решения, что позволит впоследствии сконструировать аппарат и пустить его в эксплуатацию.
ВЫБОР ИСХОДНЫХ ДАННЫХ
В этом разделе производится постановка задачи курсовой работы, выбор, описание и анализ исходных данных.
Конструктивные исходные данные:
Конструкционный материал:
– корпуса: сталь 12Х18Н10Т ГОСТ 5632-72,
– болтов: сталь 35 ГОСТ 1050-88.
Тип конструкции:
– укрепление отверстий: торообразной вставкой;
– фланцевые соединения: плоские приварные;
– опоры: на обечайку вертикальные.
Расчетные исходные данные:
– объем аппарата V=6,3 м3;
– длина корпуса L=3,0 м;
– угол наклона конического днища 2α=90°;
– давление в аппарате P_ср=1,6 МПа;
– давление в рубашке обогрева P_р=0,8 МПа;
– плотность рабочей среды ρ=1000 кг/м3;
– температура в аппарате T=120 °C.
Целью работы является разработка горизонтального аппарата заданного объема, который должен устанавливаться в цеховом помещении либо на открытом пространстве, а также выполнение прочностных расчетов и выбор элементов аппарата.
Дата добавления: 08.10.2013
|
© Rundex 1.2 |
